Нові підстави касаційного оскарження судових рішень

Парламентом проголосовані зміни до процесуальних кодексів, якими встановлені вичерпні підстави касаційного оскарження судових рішень в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Так, в разі підписання Президентом Проекту Закону про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо удосконалення перегляду судових рішень в апеляційному та касаційному порядку №2314 від 25.10.2019 року, прийнятого Верховною Радою України 15.01.2020 року, касаційне оскарження судових рішень стане можливим виключно у таких випадках:

– якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

– якщо скаржник вмотивовано обґрунтує необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

– якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

– у разі ухвалення органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо суддів, рішення про застосування дисциплінарного стягнення до суддів, які входили до складу колегії суддів апеляційної інстанції, яка переглядала справу, судове рішення у якій оскаржується, за дисциплінарний проступок, вчинений у зв’язку із розглядом такої справи;

– якщо судове рішення оскаржується з наступних підстав: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави його відводу обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, інтереси та (або) обов’язки осіб, що не були залучені до участі у справі; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

На погляд парламентарів зазначені зміни направлені на вдосконалення процесуального законодавства з метою реформування роботи Верховного Суду.

Фактично розгляд більшості справ закінчиться на стадії апеляційного оскарження, оскільки доступ до касаційної інстанції стане обмеженим фільтрами, подолання яких, з огляду на обширну практику Верховного Суду, стане надскладним завданням.